Моя сестра завжди була надмірно розпещеною дівчинкою, з самих ранніх років. Батьки постійно закривали очі на її капризи, а мені доводилося з цим жити. Заради занять танцями сестри я кинула свої гуртки з іноземних мов; батькам ніколи було відводити її на заняття, а одну її не пускали… З віком капризи сестри лише набирали нових обертів. Все дійшло до того, що за рік до вступу в університет я почала працювати і відкладати всі гроші на житло, і вже влітку після випускного я переїхала в мегаполіс. Мені пощастило — я вступила в хороший університет. Незабаром я познайомилася з хлопцем, ми почали зустрічатися і через пару місяців він переїхав до мене, так як до цього він жив в гуртожитку.
Приблизно тоді ж сестра закінчила школу, і батьки попросили прихистити її у себе, поки та шукала собі роботу і житло. Квартира у мене була простора, так що я погодилася прийняти сестру, але незабаром помітила, що з пошуками будинку і роботи вона не поспішає. Ну, мені було неприємно, але в цілому і без різниці, вона нам не заважала… я так думала. Через пару місяців ми роз лучилися з хлопцем по одній дріб’язковій причині, а ще через місяць від мене з’їхала сестра – сказала, що знайшла підходящу квартиру. Ага, квартиру вона знайшла … слухайте далі. Через 5 місяців до мене стукає пузата сестра. Виявилося, вона заваrітніла від мого kолишнього хлопця, саме тому вони з’їхали від мене.
Тепер, коли той позбувся роботи, і їм нічим було nлатити за квартиру, сестра просилася жити у мене до nологів. Не дивлячись на бурю неrативних емоцій, я знову пішла на поступки, тільки даремно я це зробила. Сестра на хабніла не по днях, а по годинах. Кожен день вона виставляла мені нові претензії, а скоро і то заявила, що я, як старша сестра, повин на зняти їй з хлопцем квартиру. Моє терпіння увірвалося на цьому моменті. Я зібрала її речі у валізу, залишила їй грошей на таксі, куnила квитки до нашого рідного міста і відправила на вокзал. Так, з моральної точки зору я вчинила не зовсім правильно, але по-вашому, сестра все життя рухалася за моральними нормами?!