Декому не щастить від самого народження — не всі з’являються на світ із золотою ложкою в роті. Моя двоюрідна сестра закінчила школу та вступила до університету. Там вона зустріла хлопця й закохалася по вуха. Принаймні, так їй тоді здавалося. Вона вже будувала плани на майбутнє, мріяла вийти за нього заміж. Але хлопець не поділяв її серйозних намірів і зовсім не збирався одружуватися.
Доля мала свої плани. Коли дівчина завагітніла, вона вже навчалася на другому курсі університету. Сповнена радості, вона вирішила поділитися новиною зі своїм коханим. Однак хлопець заявив, що це його не стосується, і зник із її життя без пояснень. Сестра повернулася додому в глибокій депресії, не знаючи, як бути далі. Але вирішила народити дитину, сподіваючись, що хлопець передумає й повернеться до неї після народження малюка.
Час ішов, і в її житті з’явилися інші чоловіки. Коли дитина народилася, вона зреклася свого сина і залишила його в пологовому будинку, назавжди викресливши з пам’яті. Малюка всиновила інша родина. Хлопчику пощастило з прийомними батьками: вони виховали його гідною, чесною та освіченою людиною.
Він виріс добрим, відважним і відповідальним. Після закінчення школи він заснував власний бізнес, який почав приносити хороший дохід. Згодом його справи пішли ще краще, і він став досить заможною людиною.
Якось у його житті знову з’явилася біологічна мати. Вона просила допомоги, фінансової підтримки, і навіть вимагала купити їй квартиру, заявляючи, що вона мати й він зобов’язаний дбати про неї. Чоловік відмовив. Справа дійшла до суду. У результаті, суд заборонив жінці наближатися до нього ближче, ніж на кілька кілометрів.
Як ви думаєте, чи було це рішення справедливим?