До омріяного весілля Ярини залишалося всього кілька тижнів. Ресторан був уже оплачений, обручки готові, залишилося лише обрати сукню.
Ярина виходила заміж за коханого, з яким познайомилася на роботі. Щойно отримавши червоний диплом, вона влаштувалася помічником юриста. Кар’єра розпочалася, а попереду на неї чекало успішне майбутнє.
Усі витрати на гостей зі сторони нареченої та інші весільні рахунки взяв на себе її вітчим Сергій. Чоловік працював механіком, і хоча заробляв не так уже й багато, допоміг чим міг. Він випадково познайомився з матір’ю Ярини, і їхнє кохання спалахнуло, мов у молодості. Згодом вони почали жити разом.
Проте Ярина не була в захваті від цього союзу. Вона обожнювала свого рідного батька, хоча той і платив мізерні аліменти, і одразу дала зрозуміти Сергію, що не потребує «другого тата». Її ставлення до вітчима залишалося холодним навіть через роки.
Одного дня Сергій повернувся з роботи раніше. На кухні Віра варила борщ і смажила відбивні — аромат розносився по всій квартирі.
– О, як смачно пахне! Аж слинки течуть! До речі, я весь день думав і так нічого не придумав. У чому мені йти на весілля? У мене ж навіть костюма нема! – звернувся він до дружини.
Віра застигла, глибоко вдихнула, бо знала, що настав той момент, якого вона боялася.
– Сергію, не хвилюйся, але… тебе не запросили! – видихнула вона.
Сергій спочатку не зрозумів.
– Що значить «не запросили»? Це якісь жарти?
– Ні, я серйозно! Це весілля Ярини, і вона має право вирішувати, кого бачити серед гостей. Вона запросила свого батька. Уяви, як ніяково буде сидіти за одним столом із ним. Та й гості там — інтелігенція. Ти зі своїми брудними руками навіть розмову не підтримаєш.
Сергій почервонів від обурення.
– Тобто я не гість, а просто спонсор? Ми всі ці роки живемо в моїй квартирі, і це вас не бентежить?
До розмови втрутилася Ярина, яка вийшла з кімнати.
– Я не просила маму виходити за тебе. І не вибирала жити з вами! Зараз я нарешті можу зробити все по-своєму і не бачити тебе на своєму весіллі. Скоро все це закінчиться, і я переїду!
Сергій глянув на дружину, шукаючи підтримки.
– Вона має рацію, – невпевнено сказала Віра. – Ти не її батько.
Сергій втратив апетит і того вечора не вечеряв. Проте через тиждень у квартирі розгорівся скандал.
– Як це ти забрав заставу за ресторан? – кричала Ярина. – Батьки Дениса шоковані! Вони не збираються платити за всіх! Негайно поверни гроші!
– То я тобі на весіллі не потрібен, але мої гроші — потрібні? Сама себе чуєш?
– Мамо, поговори з ним! Чому я маю пояснювати дорослій людині очевидні речі?
– Забудьте про мої гроші! Платіть самі! – різко відповів Сергій.
– Ти ж знаєш, що у нас немає таких грошей! – втрутилася Віра.
– Якщо не повернеш, я напишу заяву про домагання! – випалила Ярина.
Сергій аж побілів.
– Що? Це ж наклеп!
– А мама буде свідком!
– Що з тебе за юрист, якщо ти так легко вмієш брехати?
Наступного дня Сергій звернувся до поліції із заявою про шантаж і записав на диктофон їхню сварку як доказ.
Весілля не відбулося. Постійні конфлікти із дружиною та пасербицею підштовхнули Сергія до рішучого кроку: він подав на розлучення і виставив обох зі своєї квартири. Глибоко в душі йому було шкода, адже він звик до них. Але гідність була важливішою.
– Більше ніколи не одружуся! – зізнався Сергій колегам. – Я старався як міг, але мене не цінували.
– Сам винен! Обрав собі жінку з інтелігентними замашками — ось і маєш! – підсумували колеги.
Проте доля мала для Сергія інші плани. Того дня в майстерню зайшла тендітна жінка.
– Хто тут добре розбирається в мотоциклах? Якщо ні, я їду геть! – пролунало з-за дверей.
– Пані, що у вас трапилося? – гордо відгукнувся Сергій. – Ми найкращий сервіс у місті!
Жінка пояснила проблему, а Сергій, заохотившись, запропонував їй повернутися ввечері, щоб разом випробувати її «залізного коня». Колеги лише посміялися:
– От Сергій! А ще казав, що більше до жінок не підійде!