З чоловіком ми одружилися рік тому, але зустрічалися 5 років. Після весілля почали жити в моїй квартирі. Я відразу попереджала його, що дитину ростити в однокімнатній квартирі не збираюся. У нього повинна бути окрема кімната. Я знаю, як це-не мати свого куточка. Моя квартира в новобудові. Там зроблений відмінний ремонт.
Свекруха запропонувала нам оформити мою квартиру на неї, а її двокімнатну – на нас. Я не погодилася. У неї квартира – на околиці міста. Ремонт там не робили років двадцять. Я сказала чоловікові, що треба брати іnотеку, купити хорошу квартиру в нормальному районі, де хороший дитячий садок і школа.
А мою квартиру здавати, з цих грошей будемо оплачувати іnотеку. Він погодився зі мною. Але після обrоворень з його мамою він повернувся додому з новою пропозицією. Я була зла, як собака. Мати його сказала, що іnотечну квартиру потрібно оформити на неї. Ми-то можемо розлу читися. У мене залишиться моя квартира, а йому – половина цієї.
Так буде нечесно. Я сказала, що за квартиру свекрухи не буду платити ні копійки. Що це означає: я буду з оренди моєї квартири оnлачувати нашу з ним іпотеку, але за фактом ніяких прав не буду мати? Я була в лю ті. Показала йому, де двері, і сказала, що в такому випадку може і зараз розлу чатися.
Він вийшов з квартири, у нього був відчайдушний вигляд. Так і хотілося поставити його мізки на місце, але я була занадто зла на той момент. На наступний день подзвонила мені моя геніально мисляча свекруха і сказала, що я неправильно вчинила. Так як вона не змогла мене переконати, наостанок сказала мені, що я меркантильна – і поклала трубку. Я меркантильна, тому що не поводилася як ду ра і не погодилася на таку пропозицію? Нехай буду такою. З чоловіком теж все зрозуміло-мамин синок. Вже подала на розлу чення.